якби ти був кінозіркою, кого б ти хотів зіграти?
якби тебе судили за вбивство, що б ти сказав наостанок?
якби ти схотів пообідати, чи їв би китайську їжу?
ми хочемо почути якусь пристойну відповідь.
– чи сподіваєшся ти, що зможеш нас одурити?
не показуй свого страху: залишай його в коридорі.
тут ти в відносній безпеці. все може бути гаразд.
не базікай! спробуй мовчати, коли тебе не питають.
як маєш якісь питання, розв'язуй їх уві сні.
зараз ти підеш в цей підлий, невимовно жорстокий світ
– якщо вираз твого обличчя буде сьогодні не в моді,
перехожі тебе лупцюватимуть, і казатимуть: [i]це ж бугаймен!
зараз він нам покаже, як проходять квадратну милю.[/i]
якби ти був армагеддоном, кого б ти лишив після себе?
якби ти був і суддею, і колегією присяжних,
чи був би ти спантеличеним, що такого не може бути?
якби тут забракло повітря, чи дихав би ти справедливістю?
світ розраховує на вашу співпрацю. що там у вас в рукаві?
буває, що ваша рука заніміє і зовсім не слухається.
тоді застосовуйте зуби, та є ще й ліва рука!
подумай разів сімдесят: якщо твій туз не зіграє,
завтрашній день заплаче: [i]він міг би піти далеко.[/i]
уникайте спокус, оминайте всілякі змагання.
коли ти у втьоках, ти не такий крутий.
зараз ми пробіжимо репетицію вашої смерти,
лиш не треба цих жалюгіднощів, що нагадують мокру курку.
– усмішок, майже. не треба нас дратувати, дякую.
отже, бугаймене, переконай мене, що маєш один з мільйона
– це досить багато – шанс: пройди цю кубічну милю.
якби ти опинився в центрі такої-сякої уваги,
чи вимагав би ти більшої? ні? а чого б вимагав?
думай. якби ви були солдатом, і вас поранило,
чи дивилися б ви, як кров цебенить і не хоче спинятися?
якби ви купалися в морі, і почався чи сніг, чи дощ,
чи зраділи б ви, чи засмутилися, чи вам було все одно?
ми хочемо відповідей: не правильних і не правдивих,
а будь-яких, просто відповідей. ви записали й це?
добре, нехай. затямте: ваші друзі ваш продали,
не треба до них моргати, відішліть їх усіх додому.
я думаю, це сприятиме тому, щоб ви не померли
негайно і невідкладно. цінуйте своє життя.
ще вам рекомендується звільнити всю охорону.
так, вона теж продала. у нас тут подвійний блеф!
смерть покладає на тебе свою тінь, а тепер вже й руку,
згадуй своє життя ретроградно. так буде легше,
– ну, а вже там, на початку, ти пройдеш курвину милю
walk a crooked mile, motörhead
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889209
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.09.2020
автор: Alisson