Загорнулася калина жовтим листом,
Біля річки умивалася верба.
Горобина вже красується намистом,
Лине в небі журавлиная журба.
То легенькою ходою ступа осінь,
То вона всім роздаровує дари.
Кожен має лише те, що в неї просить,
Тільки я їй шепочу, ще підожди.
Зачекай, не поспішай до мене осінь,
Гріє літо, тепле літо, ще літа.
Хоч з'явилась сивина в моїм волоссі,
Та душею я ще дуже молода
Посміхнулася так мило мені осінь,
І у відповідь сипнула оксамит.
Хай вітри тебе до танцю ще запросять,
А весна ще подарує з яблунь цвіт.
Не журися, що роки минули швидко,
Не журися, що їх більше не вернуть.
Хай душа твоя квітує наче квітка,
А про сум прошу, про сум прошу, забудь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889238
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.09.2020
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)