Ранок зацвів погожий,
Гарний осінній день.
Осінь на маму схожа,-
Звуком нових пісень.
Чую в осінніх звуках-
Давнього літа стук.
В радостях, а чи в муках-
Дотик маминих рук.
Руки чола торкались,-
Болі зникали й сум,
Душі переповнялись
Величчю мрій і дум.
Мамині бачу очі,-
Лагідні, голубі,
Думи завжди пророчі,
Мрії її прості.
Чую я мами слово,
Мова її проста,-
Щоб ми росли здорові,
Сповненні вщерть добра.
Радужні спілкування,
В чарах любові звук.
Радість і хвилювання
Зустрічей і розлук.
Осінь вже в мене, мамо,
Спокою теж нема.
Болі в собі ховаю,-
Знову іде війна.
Все пам'ятаю, мамо,
Хоч і була мала,-
Як же ми тата ждали,
Вбила його війна.
Горя й біди зазнала,
Час непомітно збіг...
Тепер і я чекаю
Діток своїх з доріг...
Не вистачає, мамо
Слова твого й тепла.
Та все було б нормально,
Якби не ця війна.
Ще ж додає неспокій
коронавірус злий,
влади невдалі кроки,
отож, знов час смутний...
Ранок зацвів погожий,
Осінь моя прийшла...
І я на маму схожа,
Сповнена лиш добра...
Осінь же в мене, мамо,
Як і твоя - сумна ,
Як і тоді, так само -
Знов заважа війна...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889369
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.09.2020
автор: геометрія