Мої думки, коли не рвуть повітря, мов хвилі котяться від горизонту навмання.
Усіх не встежити, усіх не прослідити в угіллях зір зчорнілосинього багаття..
Тим не відчути теплого повітря, яке осушить вигладить і витре, обійме міцно і підійме вгору
ідею
вчасну вчасно, точно впору,
до краю сповнену бажанням, щоб всі
- від першого і до останнього –
учинки, наміри і намагання в одну сплелися диво - дію,
яка здійснить всі задуми і мрії,
наповнить сповнить і окрилить...
Не спинить!
Її уже ніхто не спить.
Снаги й наснаги вдоста стане,
вітри ущухнуть, сніг розтане.
І поруч всі поради встануть -
Плече підставлять,
час настане.
Дощі рясні й яскраве сонце замиготять в мирних віконцях осель усіх на всій Планеті...
Мої думки!,
куди ви?! ,
де там...
Свобода вибору і плюс Свобода думки ,
а далі: фантазуйте і міркуйте.
Придумуйте!
Ростіть-плекайте! Втілюйте в життя.
І над усе - тримайте віру в Бога,
Бо ж Бог ЛЮБОВ й у Рай - пряма дорога.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889540
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.09.2020
автор: ABIV