[i]« Марина льон тре,
Василь теля пасе... »[/i]
Ля Франсе
Немає ще у нас Аполлінера.
Оригінали є, але... мовчу...
готові, наче юні піонери,
та не потрібні нині читачу.
Сюрреалісти сильні у змаганні...
митці сучліту ближчі до еліт...
Переважає все ж копіювання
самих себе... щезає колорит.
Являючи себе у писанині,
подобатися хочеться юрмі:
фотогенічні дами – на світлині,
у пасій – донжуани на умі.
Аби у Музи не було простою,
і я чекаю візії такої –
з поезією бути візаві...
але вона диктує ахінею
і після публікації цієї
прощаюся із нею... селяві...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889583
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.09.2020
автор: I.Teрен