Руками тримайся за вирвану мрію,
За спогади самих сміливих снів,
У серці плекочеш зрадливу надію,
Опору " мрійливо- туманних" світів.
За правду береш те, що скажуть на вухо
За істину те, що побачив не ти,
У істини вихід не тут, бо тут глухо,
Засохли надії й любові ростки.
Лиш чути шипіння в порожній кімнаті,
Де зло вкоренило свої паро́стки,
Не буде ні світла ні радості в хаті,
Допоки там правді ніде рости..
19.08.20
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889599
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.09.2020
автор: Софія Яценко!