[i] На смерть Валентина Довбиша,
яка сталася 20 вересня ц.р.
[/i]
[i][b]Ой, яка ж ти невблаганна,
доленько моя,
чом почути не забагла
кличу журавля?
Відлетіть мене просила
рано восени…
Снив в житті ж зовсім не сиві –
ще бадьорі сни.
Лиш єдину зрілу пташку
випустив у світ.
Скільки ж їх в гніздечку тяжко
ждуть на свій політ*!
Видно, Богові так треба,
а йому видніш,
щоб із Ним у парі в небі
дописав свій вірш?..
Щоб із Ним журливу пісню
доспівав Пегас,
щоб про мене спомин прісно
в світі не погас… [/b]
24.09.2020
*Йдеться про збірку віршів Валентина Добдиша
"На перехресті відчаю думок", яку автор видав
друком нещодавно.
[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889631
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.09.2020
автор: Олекса Удайко