Поема
Всевідаючому і всепомічному Христу
Ісусу присвячується
1
Світ у пустелі
і ходи-неходи
як де джерельно не стане
любові
там і джерельно
не стане води!
а так-к-ки!
більше немає
води —
тільки з джерел
знов
оази постелять
тицьнуться світом
і далі
й туди
нетуди
й тут далі —
і далі?
й цей закон є дзеркальний
не стало любові? да не стало
любові!! тож —
і не стане
дзеркально
води...
о як джерельно — не стане...
любові
тож і джерельно! —
не стане води...
2
Знову приймуть
електронні ходи... плачу!
та хто ви?
як до череди...
тупість!
з дзеркал
і імамський список —
і — і космос без бороди
Крим — от! не стало
любові...
Північ Криму, — іду
де тут скважин?
чорно? води?..
у вас буде ковід —
бо ви одягнули протези
серце глухе
у амнезії...
ідете — і знов без любові!
І дохлі супи
дохлі священники
ФСБ у консисторії
й знов магометанство?
та
стерильні історії?
3
вам Самарканд?
Бухару?
і зневоднення зорів?
скло і кришталь?
і пісок —
з нього й це, і учення —
із природою хворість!
От без дзеркал!..
До Давида не йдіть,
до поета,
що над ковидом в Києві
отже не йдіть
він же виплавить
шкло! раз
ви в горі!
а дзвінкі дзеркала —
і з
Води (де була!)
із Хреста
й Джерела!!!
Боже, любові!! — !! —
Якщо джерельно
не стане любові —
о вам джерельно води? —
ні! інформ —
у смартковід!..
27.09.2020, Здвиження Хреста,
Київ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889963
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.09.2020
автор: Шевчук Ігор Степанович