Багряна заграва закрила край неба,
На пару з зорею спускалася ніч.
А в серці в цю пору зібралась жадоба
І гнала від себе тривоги всі пріч.
Жадоба любові плекала хвилини,
У часі чекання збирала слова.
Немає на світі такої людини,
Котра би була сто процентів права.
Та є сподівання, довіра і мудрість,
Щоб визнати, власне, помилку свою.
Та, зрештою, завжди лишається справжність,
Відчуй це душею, - на тім я й стою.
Щоб ніч не бродила по колу в безсонні,
А тиха усмішка блукала чолом.
Щоб поруч сопіння і теплі долоні,
Щоб так до світання за темним вікном.
27.09.20
світлина автора: Валентина Ланевич
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889995
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.09.2020
автор: Валентина Ланевич