Життя моє усе в рожевім цвіті,
В огні кохання веселково виграває,-
Бо я до Тебе йду, щоби зігрітись,
Від хвилювання і душа, і серце тане...
Іскринка та, що світиться в очах,
Мене зігріє милий, навіть, в стужу.
В Твоїх обіймах, ніби, у шовках,
Я насолоджуюсь й щаслива буду!
Мене хвилює запах Твого тіла,
І ніби музика звучить Твій стогін.
Ти з насолодою зробив, що я хотіла,
Торкнувся ніжно так до лона...
Чарівний вечір, ложе, і вогні згасають,
Твій подих так лоскоче вії.
Цілую, любий, в плечі й забуваю,-
Ми, ніби, птахи в небі синім!
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629796
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890094
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.09.2020
автор: М.С.