[i] Йду поволі у легенькім светрику,
Свіжості радію рано-вранці..
Селище величне енергетиків,
Мальовничо-тепле Слобожанське.
Зустрічає запашними квітами
Сквер твій з голубами на осонні,
Виступам митців завжди радітиме
В розкоші замріяних газонів.
У будинків - неймовірна грація:
Школи, комплекс, церква, магазини…
Теплова твоя електростанція –
Справжня гордість неньки-України.
Зранку прибирають, чистять вулиці,
Оживають голоси базарні…
Школярі радіють теплій булочці,
Спеченій майстринями в пекарні.
Колоритна селищна естетика
Влітку, мов в яскравій вишиванці.
Розквітай же, краю енергетиків,
Будьте всі щасливі, слобожанці![/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890167
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.09.2020
автор: Білоозерянська Чайка