Я навчилася осінь стрічати-
Я мудрішою стала давно.
Не жалкую про літо і втрати.
Осінь дощиком стука в вікно...
Я тебе зачекалася, осінь!
Ти- прозора прив'яла трава.
Ти так довго стоїш на порозі,
В вінку з листя твоя голова.
Я навчилася осінь любити-
Осінь щиро полюбить й мене.
І продовжить ще бабине літо.
Може й смуток мій дім обмине...
30.09.2020 р. 23-05
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890289
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.09.2020
автор: НАСТУРЦІЯ