Дивується Господь

                 

Білий,  білий  сум  з  нами  в  піжмурки.
Сивини  туман  хмарою  пливе.
В  рідних  лицях  сни...  Все  летять  роки  –
Дух  кореневищ  тихо,  тихо  зве...
Квилять  журавлі...  Осінь  у  вікні...
Сизий  терен  жде  там,  же  кущ  ожин.
Ватрами  калин  наш  маршрут  у  дні  –
Дивиться  Господь,  праведно  б  прожити...
Нам  через  батьків  вдарував  життя,
Щоб  з  Тобою  тут  зосередитись  –
Скільки  ж  дивних  дум  в  виклику  шиття,
В  візерунку  тьма  помилок,  дивись...
Осінь  –  результат,  жменька  успіхів.
Крок  вперед,  а  п'ять,  як  завжди  назад.
Кару,  як  Сізіф  –  люд  без  дум  зумів
Виклопотати,  пУстинь  бо  не  сад!
Господи,  прости  й  Земле  нас  прости.
Глупота  навкруг  –  овид  запалав...
Думає  хоч  хтось,  що  усім  кранти?
Із  вогню  ніяк  і  з  води  ні  вплав...
Квилять  журавлі...  Осінь  у  вікні...
Сизий  терен  жде  –  там,  же  кущ  ожин.
Ватрами  калин  наш  маршрут  у  дні  –
Здивувавсь  Господь:
"Мало  й    тисяч  літ,
праведно  щоб  жить?!"

01.10.2020р.

“Сізіфова  праця”*  фразеологізм.  ...  “Сізіфова  праця”  походження.  
В  11-й  пісні  поеми  Гомера  “Одіссея”  розповідається  про  корінфського  царя  Сізіфа,  що  за  образу  богів  був  засуджений  Зевсом  на  тяжку  кару:  він  мусив  викочувати  на  високу  гору  камінь,  який,  досягши  вершини,  щоразу  скочувався  вниз.

                                   Дивится  Господь

Грусть  белым  бела  –  в  жмурки,  как  всегда.
Седины  туман  тучею  плывет.
В  лица  так  родных...  все  летят  года  –
Корневищ  жив  дух  тихо  нас  зовет...
Журавли  курлы...  Осень  уж  в  окне...
Сизый  терн  ждёт  там,  где  снуют  ежи.
Средь  костров  калин  наш  маршрут  во  дне  –
Всё  глядит  Господь,  праведно  б  нам  жить...
Нам  через  родных  подарил  житьё,
Чтоб  с  Тобой  здесь  сосредоточиться  –
Сколько  ж  странных  дум  требует  шитьё,
Глянь  –  в  узоре  тьма  ошибок.  Так  всё  зря?
Осень  –  результат,  крошечный  задел.
Шаг  вперед,  а  пять,  как  всегда  назад.
Кару,  как  Сизиф  –  люд  без  дум  сумел
Схлопотать  увы,  пУстынь  ведь  не  сад!
Господи,  прости  и  Земля  прости.
Глупостей  вокруг  –  горизонт  вспылал...
Думает  хоть  кто,  нам  ведь  всем  кранты?
Из  огня  никак,  из  воды  ни  вплавь...
Журавли  курлы...  Осень  уж  в  окне...
Сизый  терн  ждёт  там,  где  снуют  ежи.
Средь  костров  калин  наш  маршрут  во  дне  –
Дивится  Господь:
"Тысяч  мало  лет,
праведно  чтоб  жить?!"

01.10.2020  г.

“Сизифов  труд”*  фразеологизм.  ...  "Сизифов  труд"  
происхождение.
В  11-й  песне  поэмы  Гомера  “Одиссея”  рассказывается  
о  коринфском  царе  Сизифе  –  за  оскорбление  богов  
был  осужден  Зевсом  на  тяжкую  кару:  он  должен  был  
вкатывать  на  высокую  гору  камень,  который,  
достигнув  вершины,  каждый  раз  скатывался  вниз.






адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890371
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.10.2020
автор: Променистий менестрель