Колего мій, ти мудрий і завзятий,
І не страшить тебе в житті нічого,
Не відлякали розміри зарплати –
Пріоритети інші в педагога…
Так, вчителю про гроші – не коректно,
Фах – для душі… вже не один доводив!
А день і ніч всі зошити й конспекти –
Для освітян, як райська насолода.
Коли ж не вистачає все ж фінансів,
Ти влітку їдеш в табір працювати.
Всього лише три тижні цих «сеансів» –
І ти на все життя тепер вожатий…
Двадцятий день… в кулак – останні сили,
Бо вирішальна ніч йде королівська!
На ранок, весь в зеленці і щасливий –
В дітей сльоза прощальна та синівська...
Хоч до воріт прив’язані кросівки –
Ти щиро плачеш, сльози лізуть вперто.
Оці до тебе схилені голівки –
Вони і є зарплат еквівалентом…
Й продовжуєш щороку працювати
За sms чи смайлик в Інстаграмі…
Тож чи лякають розміри зарплати,
Давно ми, певно, зрозуміли з Вами.
Здоров'я та натхнення Вам багато,
І спільну мову мати з дітлахами,
Щоб в таборі їх знову обійняти –
Щоб бути тут за тата і за маму,
Люблю Вас! І вітаю всіх зі святом!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890404
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.10.2020
автор: Білоозерянська Чайка