БЕЗ МОРЯ ВЖЕ НЕ ЗМОЖУ ЖИТИ

Там,  де  вітри  морські  співають,  
Де  хвиль  високих  цілі  вали,  
І  шумовиння  де  рясні,  
Про  волю  там  звучать  пісні.  

Дуетів  мало  –  більше  хори  
Лунають  над  морським  простором.  
Малює  колесо  дельфін,  
Мов  акробат,  у  морі  він.  

Тут  краби,  коники  й  медузи  –
Це  жителі  морські  і  друзі.  
Бички  до  берега  спішать,
 І  чайки  рветься  теж  душа,  

Може  погоду  відчуває.  
І  я,  немов  напівжива  є,  
Все  ж  з  морем  хочу  буть  на  «Ви»,  
Сплету  вінок  з  морських  я  хвиль,  

Звелю  вітрам  мені  служити  
Й  без  моря  вже  не  зможу  жити.  
Співають  хай  мені  вітри,
 Й  цілує  сонечко  згори.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890410
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.10.2020
автор: Ганна Верес