Вогнем палала
В садку калина –
Осінь гуляла
Та й запалила.
Кетяги й листя
Горять червоно,
Ген, полилися
Весільні дзвони.
Вінок з калини
На короваї,
Її сміливо
З гільця зривають,
І жовтий колос
Літнього жита.
Чується голос:
«В щасті вам жити»
Дарує осінь
«Гірко» калині,
З весілля й досі
Пісня ця лине:
«Дай, мати, голку
Ще й нитку шовку
Шити квіточку
Нашім зятьочку.»
Нитка шовкова
Шиє підкову
На щастя-долю
Для молодого,
На щастя-долю
Для молодої.
«Гірко» весільне
Здавна відоме.
15.10.2012.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890414
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.10.2020
автор: Ганна Верес