Красива у буднях, велична у свято,
Плодами багата, щедра в житті…
Для Осені-Жінки в богині все взято…
Образ її, і простий, і святий.
Приспів:
А бабине літо, а бабине літо
Ще душу її зігріває теплом…
А бабине літо, а бабине літо
До скроні торкається сивим крилом…
Завмер у чеканні цей світ золотистий…
Бавиться пензлем красуня руда…
Ключі журавлині, сумні, голосисті
Млосно крізь тишу, кричать: молода!...
Приспів:
А бабине літо, а бабине літо
Ще душу її зігріває теплом…
А бабине літо, а бабине літо
До скроні торкається сивим крилом…
Ночі холодні, з колючими зорями,
Ранки шершаві, мов руки її.
Душа, як те поле, турботами зорана…
Де й досі співають пісні солов’ї.
Приспів:
А бабине літо, а бабине літо
Ще душу її зігріває теплом…
А бабине літо, а бабине літо
До скроні торкається сивим крилом…
01.10.2020
Л.таборовець
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890424
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.10.2020
автор: Любов Таборовець