Хай пісня в тобі відізветься, де вечір осінній,
У росах пахучих... холодних й мінливих примар,
Побач його! Прошу! В зрадливих дощів, голосінні,
Єдиний на двох, що загублений в пестощах барв.
Знов змінить його, ще не зовсім пробуджений, ранок,
Прости, лиш прошу, у чеканні так світлих зірниць,
Їх холод не смій доторкати - замкнись у світанок,
Розлуку в собі пересиль... шепіт зір горілиць.
Знов осінь відкриє у безвість обпалені двері,
Розшарпаним світлом кохання твоє причастить,
Дощем доторкаючи вірності, ляже у сквери,
У клятві розлуки, змарніла любов, защемить.
Прошу! Не заходь там, де біль - в ньому вічнії прози,
Вдягнися в любов - у ній спалах зове босоніж,
Неси її так, як ця ніч пронесеться у грози,
Будь завше собою, хоча у душі гострий ніж.
У ранках вдягни сяйво зір, де заквітчані далі,
В них тільки вперед... не підвладна ти більше жалю,
Надпий поцілунком вина, хоч і келих з печалі,
Там птахою серце кричатиме вічне - ЛЮБЛЮ...
(С) Леся Утриско Воробець
Хай вечір в тобі піснею озветься і як у самісінькому чарівному бажанні, молю тебе, благаю тебе, побач його засіяні в’їдливі й холодні роси…
Побач його…
У кожного із нас свій багат-вечір, живемо поруч ти і я, а він із крилами лелек відлітає у далечінь туди, де каяттям ранки сходять…
Для нас?...
Вкотре твоє чекання миттєвостей кохання освітять лише зорі, від них тепла немає але ти щоразу свою виснагу і втому прагнеш пересилити, бо мусиш углядіти – його не буде більше з тобою…
Пробач його…
Розхристані двері осені розшарпують твою клятву вірності й його пошук ложі в розлуці догорає вранці…
А ти?...
Не стань просто звичкою до болю знайомою, доволі бути голою й босою, годі розважатися чужим спалахом, ставай собою в цей вечір …
Мусиш іти вперед!..
Не звинувачуй у зрадливості, бо маєш увібрати сяйво зорі, надихатися чарами хмелю й сміятися до сліз наперекір жалю…
Келих печалі твоєї нікому не випити, і свій…
Панічний острах самоти…
Серце…
Прагне…
П……ти?..
15.09.2020
Петро Кухарчук
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890428
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.10.2020
автор: Леся Утриско