осінь – лікуй
човен надщерблено
очі по вінця
набрались туманів
кригу відчуй
правду загублено
лише поглянь
наші тіла із шрамів
латані, згорені
спалені, сколені
тими хто проти
і тими хто зна
жорна кістки
перемелюють часу
чорну гримасу
візьмуть про запас
осінь – лікуй
просто почуй
крізь громовиці
й грози
наші прохання
пророцтва й погрози
ми ж не цукрові
але ж
все досягне своїх меж
і ти колись осене теж …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890568
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.10.2020
автор: Андре Ільєн*