Зіронько моя


                                                                                                                                                                             Присвята    
Я  не  буду  сльози  лити,  як  колись,                                                              Ользі  Степанівні  -
бо  вони  ще  у  дитинстві  запеклись.                                                            Першій  Вчительці,
Не  давитиму  на  істини  прості  –                                                                  моїй  життєвій  Зіроньці
Відлетіли  роки  юності  –  не  ті…
Лиш  згадаю  із  теплом  –  любов’ю  
наш  підростковий  шкільний  час,  
Вашу  мудрість  й  доброту  до  нас,  
як  ловила  кожне  Ваше  слово  я,
Перша  Вчителько,  Ви  Зіронько  моя!
                                                                                                     В.  Ф.-  02.10.2020

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890711
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.10.2020
автор: Веселенька Дачниця