Як швидко плине час,
Немов би тільки вчора,
Зайшла я вперше в світлий клас,
Як вчитель в сільській школі...
Мені згадалися тоді:
Бабусина хатина,
І портрет тата на стіні,
І мамина хлібина...
І її руки чарівні,
Що все робити вміли,
Її слова, її пісні,
Що жити мене вчили...
Це мені сили додало,
І впевнененість вселило,
І працювала я завжди,
Як мама мене вчила...
На жаль роки спливли, пройшли,
Літами голосними...
А мої мрії і думки-
Були і є шкільними...
Усе було і злети, і падіння,
І втрати радості буття,
Не дали впасти на коліна,-
Любов до праці, до життя...
А ще підтримка вчителів,
Діти й онуки додавали сили,
Повага учнів, їх батьків,
І новий дар, і нові крила...
І якщо хтось мене спита,
Що і донині у мені не гасне,
Я відповім: "Шкільні літа,
А ще поезія моя проста...
Пишу...Хоч часом
Серце замирає,-
Мене поезія свята,
Кожної миті зігріває...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890823
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.10.2020
автор: геометрія