[i]Осінній бал в розкішному палаці,
Твоя рука у білій рукавичці,
Шляхетність рухів, виправка –козацькі,
А очі – мов смарагди у петлицях…
Рубіни з діамантами срібляться –
Здається нам, що вальс цей просто сниться…[/i]
Такого танцюриста – пошукати:
Пишаєшся на ба́лах-маскарадах.
Безжальний час… і танець став згасати,
Не тішить серце музика і свято.
Манірно посміхаються дівчата –
Моя ж душа – у тузі, ніби пада…
[i]Прийти до тями, зніченій, удасться
В саду розкішнім, від людей подалі.
Та біла рукавичка на зап’ясті
В чуття покличе, досі небувалі,
І подарує нам безмежне щастя
Під Ґречний вальс на українськім балі…[/i]
(Секстина.)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890824
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.10.2020
автор: Білоозерянська Чайка