Усе минуло, як вчорашній день,
Зів'яло літо, осінь на коні,
Вже ліс не чує голосних пісень,
Біжать хмарки хвилююче - сумні.
Геть спорожніло полечко давно,
Бо крила має, скакун вороний,
Побагровіло помахом воно,
Хоч золотий пейзаж та не рясний.
Нині радіє тремтливій зорі,
Останнє листя, що несе красу,
А на берізці у косах младі,
Диво- жаринки, іскрять, п'ють росу.
Всім травам фарби підбирає кінь,
Червоно - жовтий і зелений квіт,
Мигтить мереживо із павутин,
Від літа, жовтню передасть привіт…
Осіння втіха лине в небосинь...
15.09.2020р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890980
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.10.2020
автор: Ніна Незламна