Осіння злива за вікном
змиває бруд сумного літа
і у омитім, чистім світі
кохання уп‘ємось вином!
Де кожна крапля мов нектар
божественно-смачного трунку
чарівним долі поцілунком
спадає на часу вівтар…
А ми удвох під тим дощем
ідемо, взявшися за руки,
забувши тяготи і муки,
укриті талану плащем!
07.10.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891018
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.10.2020
автор: Олександр Мачула