[i]« На парашутиках снежинок... »[/i]
Напівзабуте
Вже на останньому причалі
надії наші і жалі...
Нехай тривоги і печалі
несуть у вирій журавлі.
А нам лишаються напам'ять
у золото убраний сад,
осінні айстри, що не в’януть,
і неминучий зорепад,
і ранні ружі біля хати,
і пізні маки на межі,
і ти, немов з ікони знята,
коли ми ще були чужі.
А ще – місцина у долині,
де шелестять очерети...
і досягає висоти
моя душа на павутині,
де ще відлунює донині
у пам’яті – найперше Ти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891077
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.10.2020
автор: I.Teрен