[i]Дощем порадувало,
а сьогодні - туман...[/i]
[youtube]https://youtu.be/c81FhXKGhBk[/youtube]
[i][b][color="#a8098d"]Туман Хрещатиком розлігся,
немов лінивий сивий кіт,
що молока ущерть напився
і вивернув навказ живіт…
Хотілось би, щоб стало ясно,
щоб світ зорав той переліг
між сміховинним і прекрасним,
щоб кіт срамотний в лігво ліг.
…Туман залив усю столицю –
глухі провулки й весь проспект.
Німі, понурі, сірі лиця
не творять Києву респект,
що здавна вартиий міста слави,
що описав в свій час Боян, –
столичний град тої держави,
яка єднала нас, слов’ян.
Та здійметься ще буйний вітер
й розвіє начисто туман...
Й оту сирятину по світу,
що сіє в голови дурман!
Й розквітне наша Україна,
її величний стольний град,
й відродиться пра-пра-родина,
розкрилить крила брату брат.[/color]
[/b]
08.10.2020[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891111
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.10.2020
автор: Олекса Удайко