Мій світ руйнує той ефект метелика,
Життя політ пірнає в перекіс.
У хибнім відбитті зовусь Ангелика,
А храм душі до болю крила стис.
Назовні я в шовках і можеш заздрити,
Твердий і чистий мармур мій абрис.
Мовчатиму , в які блукала засвіти.
Немов діжа , бажання смак прокис.
По вінця п'ю нескорену істерику,
Твоє кохання не стріла, а спис!
Відкрий мене, немов Колумб Америку,
Чекай мене, я вийду ще на біс!
Оксана Самохліб 2020p @Kseni Berkeli
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891150
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.10.2020
автор: Ksenia Samohleb