У кожного із нас свої пустелі.
У кожного свої з нас міражі.
Деремось на свої обставин скелі -
І крутять люті долі віражі.
Як часто біжимо життям шаленим,
Розгублюючи мрії на путі.
У вихорі несуть дороги - вени,
І, наче сніг весняний, тануть дні…
Як швидко час мина … Як швидко мчить!
Чекаємо чогось, здається, вічність!
А дочекались – мить! Всього лиш мить…
О не покірний Час, його величність!
Це не кіно: назад не повернеш...
У «вчора» залишиться, що минуло.
Ти ж сьогодення сам своє несеш.
Яке не раз тебе вже трусонуло…
У кожного із нас свої пустелі...
Закрутить «Завтра» нові віражі -
І будем дертися, свої здолаєм скелі!
І вийдемо на нові рубежі….
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891167
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.10.2020
автор: Наталка Долинська