А човен наш знов не туди пливе….

На  Сході  втрати…  Знов  на  Сході  втрати!
Як  каже  влада  нам,  не  бойові…
В  останню  путь  у  вічність  йдуть  солдати,
А  в  когось  мир  і  тиша  в  голові…
Здоровий  глузд  дріма  під  крики  «браво»,
Псевдореальність  впарює  ТеВе.
Нам  пудрять  мізки  хлопці  із  кварталу,
А  човен  наш    знов  не  туди  пливе….
Телеекран  озвучує  новини,
У  душі  наші  сіючи  сміття.
Усе,  крім  правди…,    скрізь  щасливі  зміни…
От  тільки  зовсім  інше  в  нас  життя…
На  сході  втрати…  Нині,  як  і  вчора,
Неправда  й  зрада  знову  правлять  «пир».
Ми  нація,  що  сліпотою  хвора!
Нам  не  господар  треба,  а  кумир!
О  мій  народе,  мудрий  мій  народе!
Як  зміг  тебе  зелений  спрут  приспати?
Свободи  привид  на  задвірках  броде,
Мир  кришталевий  бережуть  солдати…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891168
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.10.2020
автор: Наталка Долинська