Оцей камінчик ніжило море,
і тріщини стали м'які й особливі -
свідоцтвом любові цікавим, звабливим -
прикрасою в хвилі волосся прозоре
А той був з тирсою для хом'ячків
і грівся під лапками теплих тваринок
привітним гостем маленьких хатинок,
оздобою барвною їх закутків
А ось лежать озерні малята,
на кожен пальчик солоні тіні,
в мальків блискітковому мерехтінні,
на мушлях равликів сірі зернята
Нечутні й несхожі у скриньці дрімають,
історії згадують, власні казки,
таємно шепочуть долі думки
та крил привітних і рідних чекають
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891192
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.10.2020
автор: 3^4