Я все переживу. Під шепіт зерен -
нехай мовчанням виграють мені пісні
Під шелест запилюженого неба
над кладовищем - щі́льним проміжком землі
Під теплий його рихлий обвід маків,
з кульбабовим промінням впереміш
Під сонячних стрибків стихання - знаків,
що хмари вже стягнулися сильніш
Під вітряні обійми - запах грому -
з-під вен небесних строми закутків
Під вимолені хрипи й чисті дзвони,
де тріск кори і шум з-поміж листків
Я все перетерплю. Лиш заховаю
всіх імпульсів, неспокою сліди,
пройдусь поблизу блискавки, по краю
і збережу десь тут біля могил
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891287
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.10.2020
автор: 3^4