Красуня осінь запросила у гості
Крізь весни і літо іду - у Листопад.
Чекає , бабине літо -на помості
Із своїх рук , дарує стиглий виноград.
Завітала ,у мій сад - Осінь Золота
Дарує, щедрі дари солодкі плоди.
Я прошу, зігріти сонечком тепла
Щоб для мене запашні троянди цвіли.
Осінній день , згас свічею у надвечір'я
І думки,роєм бдзенять допівночі.
Місяць,заглядає у вікно на подвір'я
Дивиться, крізь прозору шибку у очі.
Дозволь,Місяцю побути з тобою
У царстві , ночі - зорю щастя віднайти.
О ,візьми пташку на човник з собою
Намалюй, синє небо -- казкові сни.
А душа,лебідкою вмирає від туги
від сніжної імли плаче дощем небо.
Хочеться , тепла літа , а не зими...
щоб хтось приголубив, обняв до себе.
Я люблю , як золотіє жовте листя!
кружляє з вітром під музику Шопена.
Як дзвенить у піднебессі осіння пісня
і усміхається, берізка до клена.
М .Чайківчанка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891311
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.10.2020
автор: Чайківчанка