Позолотило колоски
Яскраве сонце літнє,
А поміж ними квіточки -
Волошечки блакитні,
Ніби краплиночки малі
Небесного безмежжя
Розсипалися по землі
Недбало аж до стежки.
Вітер погойдує жита
Й пшеничні жовті стебла,
Земля родюча та свята
Їх виплекати встигла.
І грають хвилі золоті
Цього хлібного моря.
Одного хочу у житті -
Не знать війни ніколи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891380
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.10.2020
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський