Довгокоса юність.

Є  на  Волині  -  Замшани
Славне  поліське  село.  
Туди  повертаюсь  думками,
Як  сонячно  й  любо  було.  

Охайна  в  тополях  хатина,
Стежина  бринить  в  спориші.  
Цвітуть  чорнобривці  й  жоржини,  
Мчить  юність  моя  по  межі.

Змахнула  крилом  -    і  в  садочок
Весела,  щаслива,  в'юнка.
В  рожевий  убралась  віночок
Кохана,  вродлива,  струнка.  

Кетяги  хилить  калина  -  
Вірна  подруга  моя.  
І  пісня  звучить  тополина,  
Вклоняюсь  тополям    і    я.  

Є  на  Волині  -  Замшани
Чудесний  куточок  землі.  
Там  юність  моя  промайнула,
Здається,  неначе  у  сні.  

                     Приспів.  

Не  зупинити  плину  життя,  
В  снах  я  ступаю  по  росах.  
Не  повернути  її  з  небуття
Юність  мою  -  довгокосу.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891401
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.10.2020
автор: Галина Лябук