Життя поділилось на до і на після,
жовтневим дощем позмивало сліди,
не речетатив це і навіть не пісня,
це те що зоветься забудь та іди.
Іди хоч і важко - місцями нестерпно.
Впадеш - піднімися (!), не зможеш -повзи...
Борись, бо інакше згадають посмертно!
Не буде тебе і твоєї грози...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891449
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.10.2020
автор: Ксенія Фуштор