В полі колос загубився на стерні,
Зерна сховались у краплях дощових,
Холод, моторошно, шанси у весні,
Жити лишатися, між трав польових.
День за днем минає, золоте тепло,
Забирає осінь у вечірній схов,
І лежать краплини немов чорне скло,
Зігріває зерна, до землі любов.
Сум розвіявся у багнюці сірій,
Весна насниться, спів птахів звабливих,
Колискова лине, змінився настрій,
У надії серце - зникнуть сумніви.
Понесе, їх вітер, наче у вирій,
Так і люди, то ж виживають нині,
Усі з вірою - омине їх ковід.
12.10.2020р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891472
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.10.2020
автор: Ніна Незламна