Ти мені промов солодке слово,
Ти мене окриль теплом торкань -
І покрова вибухне лілово
У молочну захололу рань,
Захурделить клумбу пелюстками,
Й ця ліловість в душу потече!
Нитка струму пробіжить між нами
Й вибухне на лінії очей.
І небес задимлені легені
Вмить заповнить лагідна блакить.
Листя золотого повні жмені
Наберу й підкину - хай летить.
Хай ця казка залоскоче вії,
Закружляє нас, мов карусель!..
Може, то не листя - наші мрії
Підхопила осінь в цій завії
І несе кудись, несе, несе!
[i]Світлина з Інтернету.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891506
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.10.2020
автор: Наталя Данилюк