- [i]Чом зима так скроні
рано побілила?
І коли побачу
вдома татуся?[/i]
Лист прийшов від доні
з далечі, із тилу.
В фразах цих дитячих –
суть війни уся…
[i]Доні усміх щирий –
той шматочок раю,
дух солдат тримає
він багато діб[/i].
- Повернуся з миром,
Доню, обіцяю,
як в полях безкраїх
забуяє хліб…
- [i]Змовкнуть кулемети
І ворожі гради.
Хай на скронях зими –
то війни сліди…[/i]
В землянім наметі
лист читав, відраду,
з мокрими очима
Захисник твердий…
[i]А в руках – світлина –
оченята сонні…
Біля серця доня
оберегом з ним.[/i]
- Спи, моя дитино,
Тато в обороні.
… І біліють скроні
Шість тривожних зим...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891523
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.10.2020
автор: Білоозерянська Чайка