[b][i]Ніч не спить, а вдень сумує українська мати -
Дві доньки, три сина й зять пішли в депутати...
Та якби ж вони одну партію обрали,
То би материні нерви, напевно, не вграли.
А відтак, родина має: рака, лебідь, щуку,
Молоденького козла, жабу і гадюку.
То й бідує тая мати, бо як їй пізнати,
За котрого з діточок голос свій віддати?
Сидить батько на помості, споглядає тихо,
Як до хати вже підходить здоровенне лихо:
"В тім біда наша, кохана, що ми не подбали
Про науку своїх діток і не згуртували.
Що не гнали їх до книжки, лише до скотини,
То нема тепер в нас, мати, мудрої родини.
Нема долі, нема волі, ще й язык у хаті,
Бо худоба не навчила мову цінувати.
Роботящі діти в нас, добрі та кмітливі,
Та до легкої копійки, певно, надто хтиві".
[/i][/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891525
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.10.2020
автор: Vita V-D