О доле материнська,
Ти вічна і свята!
Умієш підкориться
І бідам, і літам…
Народжуєш для світу
Ти – не собі – дитя,
Радієш, коли квітне
Його земне життя.
А доля заблукає
Його у тінь буття,
Тебе це не лякає –
Рятуєш знов дитя.
Й немає рахівниці
Для добрих твоїх справ,
Ти й світу рятівниця –
Господь тебе обрав.
6.09.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891526
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.10.2020
автор: Ганна Верес