Ця осінь проникне в тебе густим туманом,
Тектиме прогірклим димом по теплих венах...
І серце твоє відточить так філігранно,
Як вирізьблений листок на галузці клена.
Вона, як лисиця, вийде на полювання,
Щоб порухом зайвим не налякати здобич.
Притлумить багряний колір мутне світання,
Щоб світ не впізнав її з однієї спроби.
І стануть за перших свідків їй сизі сови,
Вологі сліди осушать косулі й лосі,
Гілками вгорі зімкнуться старі діброви,
І паморозь перша блисне в її волоссі.
І літо вчорашнє стане затертим кадром,
І пам'ять, як диск заповнений, знов зависне...
Повір, що страхам у вічі дивитись варто,
Для того й існує час для переосмислень.
[i]Світлина: Jonna Jinton.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891675
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.10.2020
автор: Наталя Данилюк