Я в осінньому садочку
Не ховаюсь в холодочку,
Вигрібаю, прибираю,
І вірші в думках складаю...
Як зроблю усю роботу,
Маю нову я турботу,-
До будинку поспішаю,
І до столу я сідаю.
Що придумала в садочку
Записую на листочку,
І пишу, й відпочиваю,
І думки в рядки складаю...
Так народжуються вірші,
Часом кращі, часом гірші,
А бува пишу й пісні,
До вподоби це мені...
Не боліли б в мене ніжки,
Я б ходила завжди пішки,
Я б веселою була,
Я б і в осені цвіла...
А якби були музики,
Я ж не шита, люди, ликом,
Я б як дівчинка така
Танцювала б гопака...
Ще ж зізнатися я мушу,
Жити в світі дуже круто...
Всі здолати перепони,
Я й сьогодні вже готова...
Мені жаль, що Україна,
Хоч й багата, стає бідна,
Винуваті в цьому й ми,
Не в той бік чогось пішли...
Не тих часто вибирали,
"Що зварили, те й ковтали"...
Влада лиш про себе дбає,
Простих людей зневажає...
Нові вибори сьогодні
Вже стоять унас на носі...
Я до всіх людей звертаюсь:
"В виборі не помиляйтесь!"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891676
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.10.2020
автор: геометрія