Звичайно, я плачу, а як же інакше?
Навіщо ж ці сльози тоді?
Та з ними в очах я душею не слабша,
На тій же лечу висоті.
І хоч я не бачу, куди несуть крила,
І страшно буває в цю мить,
Наосліп крізь хмари я рвуся щосили,
Туди, де надія горить.
Де мрія живе, де вона не вмирає,
Під тиском спустошених днів,
На смузі сидить і на мене чекає
В рядах посадкових вогнів.
Де сльози кінчаються, пахне любов'ю,
На світі ще є ті місця,
Куди прилітають побиті журбою,
Заплакані, сильні серця.
Що часто від солі стають тільки м'якше,
Хоч зовні - мов скелі тверді,
Звичайно, я плачу, а як же інакше?
Навіщо ж ці сльози тоді?
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891683
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.10.2020
автор: Sukhovilova