*** Реквієм ***

[b]Микола  Мікитенко  боєць-ветеран  АТО,  ООС  помер  після  самоспалення,  яке  вчинив  на  Майдані  Незалежності  в  Києві,  в  знак  протесту  проти  антиукраїнської  політики  Зеленої  влади,  проти  реваншу  антиукраїнських  сил,  які  зміцнюють  свої  позиції,  повертаючи  Україну  в  часи  зрадника  Януковича  та  його  посіпак…
Вірш  реквієм  воїну,  який  поклав  своє  життя  під  час  розпачу  і  безвихідної  ситуації  в  якій  опинився  він  і  ми  всі…Слава  герою…[color="#0011ff"][/color][/b]

[color="#000c4f"][b]
Дозвольте  посидіти  в  тиші,  
Стиснувши  до  болю  скули,
Відчути  що  є  найсвятіше,
Що  в  серці  давно  забули.
Гарячу,  у  розпач,  молитву,
До  Бога  прошепотіти,
Останню  криваву  битву,
Як  осінь  мою  відпустити.

Дозвольте  заплакати  гірко,
На  самоті,  роздивитись,
Мою  загадкову  зірку,
Щоб  з  нею  душею  злитись.

Дозвольте  життя  віддати,
За  те,  що  в  житті  найцінніше,
За  те,  щоб  могли  кохати,
Ваші  і  наші  діти.

Дозвольте  посидіти  в  тиші,
Стиснувши  кулаки  до  болю,
Я  знаю,  ми  всі,  Боже,  грішні,
Несем,  наче  хрест,  власну  долю.[/b]
[/color]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891691
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.10.2020
автор: CONSTANTINOPOLIS