Вдалечінь подивись…

Геть  пішло  те  колись,-
Я  –  чиясь,  а  ти  чийсь…
Та  в  думках  ще  гуде,
Що  той  час  наш  прийде

Що  було,-  відгуло,
Снігом  вщерть  замело,
Як  човнярське  весло
Вітром  десь  понесло…

Де  досвітні  вогні,
Тихі  з  старістю  дні,
Ллють  дощі  проливні,-
Не  як  ті,-  навесні…

Навкруги  –  коловерть,
Все  летить  шкереберть,
Лише  марить  у  снах
Цвіт  дівоцтва  –  весна!

Кличе,-  тут  не  барись,
Вдалечінь  подивись,
Де  шумить  водограй,-
Щастя  справжнього  край!

Грає  сонячний  світ
При  чарівності  літ,-
Зустріч  в  нім  почекай,
Знов  кохання  стрічай!

Зірка  перша  зійде,-
Дві  дороги  зведе
У  одну,-  на  межі
Зблизить  двох,  що  чужі…
16.10.2020р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891766
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.10.2020
автор: Єгорова Олена Михайлівна