(Віланела.)
Твоє я серце більше не віддам,
Воно лишилось назавжди́ зі мною
І наша осінь… запальна, руда…
Задумано бреду я по слідах,
Душа співає, тішиться весною –
Твоє я серце більше не віддам.
Як сонця круг за небокрай сідав,
Ми повнились красою неземною,
Як наша осінь… запальна, руда…
Мов пташку, що вернула до гнізда,
Любов’ю вірно стріну осяйною –
Твоє я серце більше не віддам.
В мої ти очі ніжно заглядав,
Кохання струменіло за спиною,
І наша осінь… запальна, руда…
Ти йшов назустріч, ніби сновида́
При місяці дорогою нічною –
Твоє я серце більше не віддам,
Це – наша осінь… запальна… руда…
(Фото- інтернет.)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891800
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.10.2020
автор: Білоозерянська Чайка