Не пробили яйце культури
Ви – частіше «вмирали» б!..
І почули б хай іноголосся...
Знаєте – дивилися б
з-під сволока:
І куди оті тіло відносять?–
Чи то до православних,
чи до католиків?..
Допоки зуби
ріки часу
не перекусили
всеєднавчії жили!
Дух Христа ревність не гасить!..
Але якщо ви годні з волоком...
Основне – пильно згори, з-під сволока –
До протестантів чи до католиків? –
Щоб ясність знов не з’їлася часом...
Культури осядуть, – Боже! яке це горе...
Якби я не вирвась – сіли б, о як осіли б!!
Всім за мною, я до стовпів говорю!?
Там, друзки, Христос: там все ціле...
22.01.2007
* * *
Так, швиденько...
швиденько зачиняйте,
будь ласка, двері...
І – де я – бачите, де я? –
ми вдвох танцюємо з нагою ідеєю, –
це для неї підшукую художній
одяг...
Зачиніть же двері! не виставлять же
такою
ідею на холодний протяг...
Художні недотумки – там, в світі...
Не відмітати надземність від Божої ідеї!..
ніхто й не літає з молодими ідеями...
Одиниці від Богородиці і до Богородиці!–
Це ж видно в божому світлі...
Смиренно і з вдягом від Духа Святого... народимся...
Це поближче погляду серця –
не галереї...
Відведеш погляд –
волю – раз! –
шурхатимешся з своєю порочністю,
Більш не просвітлятись тобі Неземною
ідеєю...
Протестанти помилялись раз! –
не літають, тупцюють...
Нехай і в свята марнуються,
аналізом самоізводяться...
Вони – трясуться, а я – літаю!
ликую!..
Вони неглибокі...
не прибігають під
Богородицю.
3.03.2007
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891970
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.10.2020
автор: Шевчук Ігор Степанович