Сигнал
Поема
Христу Спасу
з любов’ю присвячується
Ти, Боже, знав,
що ми вже брили
я розгорявся — як народжувалась
Бангладеш
та Він сказав:
цей камінь, що чрез нього ти
впадеш
(егеж) або він сам на
тебе упаде!
був брила а Христос дав мені сили
і хам як видереться
на верхівки веж —
щоб жадне тіло не спіни;лось
то Христа брила — вибухне безмеж!!
а все ж —
яде;рне сонце— внутрішніх — зійде
проміннями тепло і світло
розповсюдить
аж оживуть у ньому люди!
й поглине сонце це Його
світлих людей
так що любов і дружбу ще зацінять
коли підтримка — хріном стань а
не впадеш
Христе святий,
ти мене освятив? —
бо рік: «На голові
далеко не зайдеш...»
Чи та зневірилася — Бангладеш
і там як скрізь —
гуляє — вірус
я пропечатаю
їхні серця безмеж
з любов’ю —
бо й Ти читав
те, що занесено
про Тебе на папірус!!!
Лівий зірвався — на свободу,
я, правий, — на свободу
вирвавсь!!
Що не слово — то Бог і вирва!!!
01.04.2020,
Київ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891972
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.10.2020
автор: Шевчук Ігор Степанович