Все минає.

Вона  прийде  колись...
З  білими  кОсами...
Зріже...білим  серпом
В  нові  покоси...
Зорепад  пролетить  над  Землею  в  цю  мить,
Чи  блищатимуть  трави  під  ранковими  росами?
Вона  прийде...
Тоді...як  вітер
Закрутить  пелюстки  весною  білі?
Чи  -  в  білий  сніг,  який  кружляє  в  заметілі?
Вона  прийде  колись...Сама...
Холодком  пробіжить  -змінить  градус  тепла,
Коли  сонце  і  літо,
А  чи  жаром  обдасть,  коли  люта  зима?
Вона  прийде...
І  в  кожному  русі  життя
ЇЇ    на-га-ду-ва-ння:
Жовкне  і  падає  листя...
Промінь  сонця  зникає  на  заході  дня...
Зірка  у  небі  летить...  і  згасає.
Все  -  м  и  т  ь,    все    минає.


                                                         (фото  автора)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892030
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.10.2020
автор: NikitTa