Поет Шевчук Ігор Степанович: народивсь в третій хаті від церкви...
Закохався – запалав святом в чистоті! – в п’ятому класі, з того недоторканного чистого неописуваного вогню – народились перші поезії.
Перша публікація поезій, – бо про них казали і кажуть: «Відчувається рука зрілого майстра» – у восьмому класі – в 1968 році, газета «Світло Жовтня».
Писав у Грицівській школі і з 1971 року в КПІ.
В 1973 році в київському квартальнику «Поезія» (№3) надрукували добірку поезій. А перед цим була смілива рецензія на мою збірку поезій Абрама Кацнельсона (єврей), в ній пророцтво про мій прихід, і самобутність, і потужність, – те, що вже збулось на сьогодні.
В 1975 році повернувсь з Європи, зі служби в Чехії, оновленим.
Доздав на льоту два екзамени нових - і навчавсь в КПІ на третьому курсі. Зрозуміли Промисел – чому саме з-за кордону ("з Єгипту") присилає Христос?
Велику першу поему прочитав студентам на «потоці» (сім груп) в КПІ, а другу – в літоб’єднанні КПІ «Співзвуччя» (керівник Світлана Дмитрівна Козинець (єврейка): Україна хай взнає цю героїню жахливих часів), при чім – декілька разів, так що зацікавлені редактори київських журналів покинули залу, як комуністи, аби їх не посадили за участь… Студенти були в захопленні від цього, а С.Д. Козинець викликали не раз в КДБ, там розбирались з моїми творами, влада заборонила мене як поета – назавжди.
За Бога – в основному. І за неміряну силу, що чули нутром – і її боялись.
Я свідомо вибрав шлях. «В общем, надо было выбрать, с кем ты: с теми, кого печатают, или с теми, кого не печатают» (Поет Ольга Сєдакова, вибраниця Христа).
Якщо кріпкою чоловічою рукою припідняти до серця й до неба Ольгу Сєдакову, то вона признається: її теж спас Слово-Бог і євреї.
Переслідувані шукають сил один в одного, без всяких.
" Да, но это было совершенно вопреки официальной жизни. Тогда были тайные чтения, потому что ни в каком помещении, кроме частного, читать нельзя было. Никакой институт не предоставил бы своих помещений таким поэтам, как я. Все было в мастерских знакомых художников или у людей, у которых случайно была большая квартира на чердаке" (О.Сєдакова)
Наше літоб’єднання "Співзвуччя" регулярно виганяли з багатьох підвалів, навіть в центрі з якоїсь організації "Булочний комбінат", далі не хотіли мати справи з нами – ніде, врешті ми до станнього збирались в піддашній квартирі С.Д.Козинець (!) на вул. Десятинній, і по великій трьохкімнатній її квартирі не можливо було протиснутись, стільки людей спраглих збиралось!! Їй КДБ весь час ляки підсовував: за таке небувале діло її посадять...
Влади і «системи» тієї не стало, як бачите: невігласи були вони: йшли проти Бога… Тому кінець…
Зараз намічається ідеологічний повтор тих же – і Бог зробить таке, що може тільки сам Слово-Бог. Люди нічого без Христа не можуть, не передбачено ними, а Богом передбачено наперед і навіть мовлено.
Найживішими виявились на сьогодні – все ті ж персони, які заборонялись і заборонятимуться як носії геніїв, що йдуть, творять і відбуваються супроти всіх і всього: Ольга Сєдакова, Ліна Костенко, Клим (Володимир Клименко, драматург і реж.), Ковалевич Сергій, поет, реж., міжнародний дослідник природи людини, оновлювач співу народного і давньоцерковного) і я зосібно знов з євреями: люди не відають , з певної висоти ніщо не єсть змінним, не відміняється й не міниться…
З 1971 року і донині – в Києві. Літав до 2002 року. З травня 2012 року відновив польоти.
Про автора найповніше говорять його твори, та основні речі: хрестився, вчився, закохувавсь до втрати мір, творив...
Не побоялись визнати ( таки виявились на висоті, щоб зрозуміти... інші – не розуміли... не розумів КДБ...) лише кілька найпровідніших поетів і прозаїків:
Коротич, Костенко Ліна, Гончар, Драч, Дзюба І., Гуцало, Світлана Йовенко, Федюк П., Олійник Б.
ЇХНІ ПОХВАЛИ ТВОРАМ – ЇМ ПОХВАЛИ НА НЕБІ... ВІД ДІВИ-МАТЕРІ.
Дзюба І.М. розглядав мою книгу "Деміург" на З’їзді, що і надруковано в "ЛУ". Йому і буде не усно...
Їздив при Андропові в ЦК із новою Надпарадигмою – щоб підготувались і підготували: змінили світогляд на Троїстичний, справжню ієрархію цінностей встановили – й до неї потягнулося б саме життя з Богом... Відмовились! Нестратеги... нерозуміючі (непоетичні й довговухі) ...Та за все потрібно платити. Всі розплатяться, хто пеклом, хто інакше, до копійки: чесно з практики попередив вас Шевчук!
В компартії не був, не садив, не сидів: літав духом і на дельтапланах (к.м.с.). Богоматір’ю врятований, не один раз. Повінчався. Переміг – себе. Тверезий пропагандист Бога-Сина – Христа.
Найрадісніший поет в світі.
Продовжувач тих апостолів, яких Бог дав, бо подобаюсь: вони мене люблять... Продовжувач Данте, Баха, Бетховена, Моцарта: обдарований раніше не бувалим – єднанням любовної спонтанності з позамежною точністю.
Не посварений з жодним письменником, з жодною людиною: практикуючий в Церкві, зібраний безвидний молильник... Вірую, і трохи знаю, не про Бога, а – Бога.
Давно з духівником. Душа-невістка Жениха Христа. Без Центру управління польотом – в світі не літає і не літатиме ніхто! а без Центру-Бога-Христа – безліч душ... " Їй-богу, якісь старенькі ви..."
Де сила духу і ясність волі?
Любов’ю Божою вдалось значно таки змертвити пристрасті, є благодать, вже постійна... є мир Христовий ... любитиму Христа неізреченною повнотою! аж засяють сяйвом ближні.
Слухаюсь і буду слухатись Христа Ісуса.
Хто сміливий – не заради слави собі, а Богу?! Прибіднюєтесь? 2012 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892065
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.10.2020
автор: Шевчук Ігор Степанович